Загальні рекомендації такі:

1. …Компанії, бізнес-модель яких передбачає надання життєвоважливих товарів і послуг, з самого початку беруть на себе частину громадської, соціально значущої функції. Вони повинні забезпечувати поглиблену належну обачність у сфері дотримання прав людини, яка вимагає від компаній, зокрема запитувати себе:

Чи є ви постачальником життєвоважливих товарів і послуг? Чи відіграєте ви ключову роль у забезпеченні місцевого населення доступом до таких послуг і товарів?

Чи продовжували ви постачати життєвоважливі товари та послуги після початку війни/окупації території?

Чи було прийнято рішення з урахуванням місцевого контексту та його динаміки?

Незалежно від того, чи вирішить компанія продовжити роботу чи зупинитися, важливо, щоб процес прийняття рішення був консультативним і базувався на місцевих знаннях/інформації.

2. Розуміння поглибленої належної обачності у сфері прав людини як виявлення потенційних і фактичних впливів на людей (права людини), а також на контекст (конфлікт) слід доповнити ще одним компонентом, тобто запобігання або мінімізація впливу конфлікту на людей (права людини). Конфлікт може суттєво змінити масштаб корпоративної відповідальності дотримуватися прав людини. Йдеться не про вплив компанії на права людини, а про її роль у реагуванні на проблеми з правами людини, які породжує конфлікт. У деяких випадках ми повинні говорити про корпоративну відповідальність поважати, виконувати та заохочувати права людини в конфліктних ситуаціях. Наприклад, чи повинна компанія докладати всіх зусиль, щоб допомогти співробітникам та їхнім родинам з евакуацією? Або чи повинна компанія оцінити важливість своїх продуктів і послуг для місцевого населення в ситуаціях конфлікту (наприклад, постачальники послуг Інтернету та зв’язку можуть відігравати життєво важливу роль, оскільки їх послуги надають людям можливість бути поінформованими про ситуацію,
гуманітарну допомогу тощо)?

3. Компанії повинні докласти всіх зусиль для залучення зацікавлених сторін. Зокрема, це важливо для розуміння контексту конфлікту та його динаміки. І в конфліктних ситуаціях місцеві компанії в багатьох випадках демонструють набагато більш відповідальну поведінку, ніж багатонаціональні компанії, лише тому, що місцеві компанії безпосередньо спілкуються з зацікавленими сторонами, на яких впливає конфлікт.

4. І бізнес, і держава повинні нарощувати потенціал для застосування лінз вразливості; наприклад, будівлі, транспорт залишалися недоступними для маломобільних груп населення в мирний час, незважаючи на наявність законодавчих вимог щодо забезпечення такої доступності. У багатьох випадках це унеможливлювало евакуацію людей з інвалідністю, коли почалася війна. Крім того, брак уваги до балансу між роботою та особистим життям робив бізнес-рішення під час війни більш обтяжливими для жінок і людей із сімейними обов’язками…