Відповідно до Керівних принципів ООН з бізнесу і прав людини, «держави повинні захищати права людини на своїй території та/або юрисдикції від порушень з боку третіх сторін, включаючи бізнес. Це вимагає вживати відповідних заходів для запобігання, розслідування, покарання та виправлення таких зловживань за допомогою ефективної політики, законодавства, нормативних актів та судових рішень».
Відповідно до міжнародного права держави зобов’язані захищати права людини від порушень недержавними суб’єктами, включаючи бізнес. Міжнародні договірні органи, такі як Комітет ООН з прав людини та Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав, кілька разів підтверджували цю відповідальність держави. Регіональні суди з прав людини також наголошували на обов’язку держави захищати. Наприклад, у справі «Фадєєва проти Росії» Європейський суд з прав людини постановив, що держава несе відповідальність за регулювання діяльності бізнесу, навіть якщо він не контролюється чи не управляється урядом; відсутність регулювання може призвести до відповідальності держави за порушення прав.
Для виконання свого обов’язку захищати, держави закликаються:
- Запроваджувати закони, які спрямовані або мають наслідком встановлення вимоги до бізнесу поважати права людини, і періодично оцінювати адекватність таких законів та усувати будь-які прогалини;
- Переконуватися, що інші закони та політики, які регулюють створення та поточну діяльність підприємств, наприклад корпоративне право, не обмежують, а забезпечують повагу бізнесу до прав людини;
- Надавати ефективні рекомендації підприємствам щодо того, як забезпечувати повагу прав людини під час їхньої діяльності;
- Заохочувати бізнес повідомляти про те, як вони реагують на вплив на права людини, і, за необхідності, вимагати від них забезпечувати таке повідомлення.
Різні державні установи та відомства можуть сприяти розвитку бізнесу та прав людини. Національні установи з прав людини, такі як офіси омбудсмена, можуть розробляти національні плани дій, отримувати скарги та/або оцінювати питання, пов’язані з бізнесом і правами людини, залежно від їх мандата. Суди та судові системи є важливими місцями для доступу потерпілих до засобів правового захисту. Інші державні механізми, такі як інспекції праці, відіграють важливу роль у виявленні, попередженні та вирішенні проблем прав людини.
Для більш детальної інформації див. наші сторінки щодо Національних планів дій та юридичних рамок. Додаткову інформацію про Керівні принципи ООН, включаючи рекомендації та питання імплементації, див. на сайті the Ресурсного центру бізнесу і прав людини.
Уряд, бізнес та права людини у Східній Європі та Центральній Азії
Урядування та дії держав були головними темами під час Першого регіонального форуму з бізнесу і прав людини у Східній Європі та Центральній Азії.
Через їхню спільну історію багато країн Східної Європи та Центральної Азії мають подібну нормативну базу. За словами Невени Дічич Костич з Белградського центру з прав людини, відсутність закону насправді не є проблемою для багатьох країн регіону, оскільки численні існуючі закони мають відношення до бізнесу та прав людини. Однак рівень фактичного виконання цих законів і їх застосування до бізнесу є низьким. Особливе занепокоєння викликає відсутність регуляторного нагляду. Інспекції праці, які є головним механізмом забезпечення трудових прав, часто слабкі або взагалі відсутні в регіоні. Наприклад, Грузія роками має руйннівні проблеми зі своєю інспекцією з праці, незважаючи на те, що вона одна з небагатьох країн регіону, яка має Національний план дій з бізнесу та прав людини.
Крім того, потраждалі часто стикаються з труднощами в доступі до засобів правового захисту через судову систему у зв’язку із юридичними, фінансовими та практичними перешкодами. Системи кримінального правосуддя не розроблені мовою прав людини, а адвокати та судді часто не мають підготовки у сфері бізнесу та прав людини. Адвокат Ана Дангова Хуг зазначила, що у Східній Європі та Центральній Азії на постраждалих лежить тягар доказування у двох напрямках – потреба ознайомлення суддів з існуючими стандартами бізнесу та прав людини, а також потреба довести відповідальність. Див. нашу сторінку щодо засобів захисту для отримання більш детальної інформації.
